Для батьків

Поради батькам підлітків

Прагнення до самостійності, небажання проводити разом увесь вільний час, зростаючий авторитет однолітків, бунт проти всього… Вам це знайомо? Дитина, яка раніше ловила кожне ваше слово, тепер не цінує порад? І закриває вуха, не бажаючи розмовляти? Лише 19 хвилин на день батьки витрачають на спілкування зі своїми дітьми-підлітками! Що сталося та як налагодити стосунки? Насамперед змінюватися доведеться вам, батькам. Читайте в матеріалі дієві поради, що допоможуть покращити стосунки з дітьми.

Не читайте лекції

Якщо ви перші 60 секунд розмови витратили на читання нотацій «А ось я у твоєму віці», то можете не продовжувати далі. Увага дитини відключиться через одну хвилину.

Не звинувачуйте

Не починайте розмову з обвинувачення. Замість «Ти знову не зробив уроки!»  скажіть «Мене засмучує, що ти відсуваєш навчання на останнє місце».

Говоріть між іншим

Важко очікувати відвертості від 15-річної дочки, коли ви не спускаєте з неї погляду. Краще попросіть її допомогти приготувати вечерю і розмовляйте, нарізаючи овочі. Говоріть, ніби відсторонено, як під час прогулянки або коли ведете машину. Нікому не подобається, коли у нього намагаються щось випитати, а саме так сприймає підліток питання «в лоб». Фраза «Сядь, я хочу з тобою поговорити» одразу викликає настороженість.

Освоюйте нові технології

Ні для кого не секрет, що написати часто простіше, ніж сказати. Спробуйте надіслати пару жартівливих повідомлень у чат, а потім запитайте, як справи у школі. Побачите, що розповідь буде більш розгорнутою, ніж при вербальному спілкуванні.

Поділяйте інтереси

Їхні книги, музика, стиль одягу, види спорту. Все це може здатися вам незвичним і дивним. Однак якщо ви хоча б спробуєте побільше дізнатися про захоплення дитини і покажете свою обізнаність, то заслужите повагу.

Не бійтеся перехвалити

Часто батьки вважають, що похвала потрібна тільки за відмінні оцінки. Однак підлітки потребують схвалення у всіх своїх справах. Син грає в комп’ютерні ігри в мережі або займається історичною реконструкцією? Цікавтеся успіхами та хваліть. Звичайно, бажано спочатку освоїти термінологію, якщо захоплення досить незвичне.

Ніколи не кажіть «ніколи»

Уникайте категоричних слів «завжди» та «ніколи». Звинуваченням «Ти ніколи мені нічого не кажеш» ви відкидаєте саму спробу розмови. А стверджуючи «Я завжди знаю, що для тебе краще», ви просто лукавите.

Крик – це не аргумент

Не думайте, що ваші аргументи, сказані підвищеним тоном, стануть вагомішими. Підліток сприйме це як ваш зрив та свою правоту: «Якщо мама кричить, значить, більше їй нічого не залишається». Повірте, сказане спокійним голосом «Я переживала за тебе» набагато зрозуміліше за крик «Я дві години не могла тобі додзвонитися!».

«– Як справи? – Нормально»

Пряме запитання – коротка, але не інформативна відповідь. Замість цього кажіть про те, що цікавить вас обох, слухайте відповіді, активно беріть участь у розмові, уточнюйте і перепитуйте. Побачивши вашу небайдужість, дитина сама перейде на теми, які її хвилюють.

Ніякої паніки

Не робіть поспішних висновків. Якщо ваш син каже, що зустрічається з кимось, то це  ще не означає, що ви скоро станете дідусем.  Якщо дочка каже, що хоче стати схожою на популярну співачку, то це не значить, що вона мріє про пластичні операції. У першому випадку може матися на увазі дозвіл продовжити час прогулянок, у другому – прохання записати на уроки гітари. Уточнюйте, що підліток мав на увазі.

Як би вам не було важко, не залишайте дитину у цьому складному періоді. Допоможіть та підтримайте!